Вишивка на кулях (темарі) – це дуже захоплююче рукоділля, для якого не потрібні якісь спеціальні матеріали. Підійдуть будь-які нитки, а також тонкі стрічки і тасьма. У темарі існують різноманітні візерунки. А сьогодні ми Вас познайомимо з одним із найпопулярніших малюнків – «хризантема» (кіку).
З історії…
Темарі зародилося в Японії. Спочатку цей вид рукоділля був привілеєм лише знаті через досить дорогу вартість шовкових ниток, якими вишивали.
В середині XIX століття мистецтво поширилося в Європі, і тепер кулі темарі широко використовуються при створенні біжутерії, ялинкових іграшок та для декору приміщення.
Підготовка до роботи
Основою будь-якого темарі є куля. Існують різні способи виготовлення основи. Наприклад, щільно згорнута тканина, яка зверху обмотується нитками. Однак такі кулі виходять досить важкими. Краще використовувати під обмотку пінопластові кулі, які легші і мають правильну форму.
При підготовці основи необхідно враховувати, що обмотка повинна бути досить щільною. Роблячи витки, необхідно кожен раз міняти напрямок нитки, щоб не вийшли опуклості, як це буває в клубках, тобто намагатися зберігати поверхню рівною. Для основи краще використовувати швейні бавовняні нитки або сумішеві.
Якщо раптом закінчилася нитка, то вводимо голку поряд з виходом нитки, проколюємо через кулю, виводимо у вільне від вишивки поле, натягуємо і обрізаємо. Вставляємо нову нитку в голку, робимо вузол, проколюємо кулю в порожній частині і виводимо голку в місці завершення вишивки, втягуємо вузлик в основу і продовжуємо роботу в тому ж порядку.
Читайте також Як зробити осінній букет з листя своїми руками
Необхідні матеріали та інструменти:
- кольорові нитки;
- люрекс (краще для швейних машин, він міцніший).
- вишивальні голки;
- шпильки з кольоровими головками;
- ножиці;
- сантиметрова стрічка.
Пам’ятайте! Всі “стежечки”, починаючи з розмітки меридіана, виконуються справа наліво строго горизонтально. Стібок повинен злегка захоплювати основу і розмітку, а нитка – перебувати в натягнутому стані. Голка завжди повинна проходити під ниткою вишивки.
Як зробити вишивку на кулях (темарі)?
Перший етап вишивки це розмітка. Існують різні способи. Наприклад, такий. Вколюємо шпильку в будь-якому місці кулі – це буде верхній полюс, і вимірюємо діаметр окружності. Отриману величину ділимо навпіл. Сантиметровою стрічкою відміряємо від шпильки отриману довжину і вколюємо другу шпильку – це буде нижній полюс.
Вимірюємо величину з різних сторін від верхнього полюса до нижнього і поправляємо другу шпильку, щоб домогтися точності розмітки. Досвідчені майстрині це роблять на око. Поділяємо кулю на вісім рівних секторів. Вводимо голку з люрексом в будь-якому місці кулі і виводимо точно до верхнього полюса, відзначеного шпилькою.
Закріплюємо нитку простим вузлом, проколюємо основу голкою, виводячи її в потрібному місці, і витягуємо нитку так, щоб вузлик застряг всередині кулі. Натягуючи нитку, обмотуємо кулю так, щоб вона проходила точно через нижній полюс, повертаємося до верхнього полюса і робимо стібок, захоплюючи буквально 2-3 нитки обмотки.
Ми отримали дві півкулі, кожну з яких тепер потрібно розділити навпіл і отримати чотири сектори на кулі. Натягуємо нитку до нижнього полюсу, робимо закріпний стібок, повертаємося наверх, закріплюємо нитку стібком. Роботу виконуємо поки на око, ділячи сектора на приблизно рівні частини.
Кожен сектор ділимо ще на дві частини таким же способом. Отримуємо 8 секторів. У візерунку буде 8 пелюсток. Нитки, що проходять від верхнього полюса до нижнього, – це меридіани.
Щоб закріпити нитку після розмітки секторів, вводимо голку близько до місця виходу нитки і проколюємо основу, виводячи голку на деякій відстані від цього місця. Натягуємо нитку і обрізаємо у основи ножицями.
Далі прокладаємо екватор: вимірюємо довжину меридіана від верхнього до нижнього полюса, ділимо навпіл, відкладаємо цю величину на будь-якому меридіані і вколюємо шпильку. Вони повинні завжди вколюватися тільки з одного боку від нитки – зліва чи справа.
Вимірюємо діаметр екватора. Отриману цифру ділимо на вісім (за кількістю секторів), отримуємо відстань, яка повинна бути між меридіанами. Відкладаємо цю відстань від одного меридіана до іншого на рівні середини і вколюємо шпильки. Відразу поправляємо нитки мерідіана.
Поправляємо розмітку екватора. Кожен меридіан ділимо навпіл і переносимо шпильку, якщо це потрібно. По екватору прокладаємо нитку. Вводимо голку в будь-якому місці основи і виводимо її зліва від будь-якої шпильки, що позначає екватор. Натягуємо нитку і робимо стібок через один меридіан справа наліво, прихоплюючи нитки обмотки і меридіана. Закріплюємо нитку.
Щоб отримати симетричний візерунок, новачкам краще відзначити довжину пелюсток. Від екватора по ниткам меридіана відміряємо однакову відстань, наприклад 1,5 см, і вколюємо шпильки. Після першого кола вишивки шпильки виймаємо.
Вводимо голку в основу і виводимо дуже близько до полюса зліва від будь-якої нитки меридіана. Витягуємо нитку і закріплюємо вузлик в основі. На сусідньому меридіані справа на рівні шпильки робимо стібок. Наступний стібок виконуємо знову вгорі сусідньої розмітки – і так по колу.
Дійшовши до місця початку вишивки, робимо останній стібок і залишаємо голку. Виходить своєрідний зигзаг. Пройшовши по колу, повинно вийти чотири пелюстки.
Беремо другу голку з іншим кольором нитки і починаємо вишивку на меридіані ліворуч або праворуч від першої нитки.
Натягуємо нитку і робимо стібок в нижній частині сусіднього меридіана. Нитка накладається на перший ряд вишивки. Таким чином проходимо по колу, виводимо голку в початок вишивки і залишаємо.
Наступний ряд виконуємо першою голкою. Кожен стібок робимо нижче попереднього. Стежимо, щоб нитка лягала рівно і впритул до попередньої. Пройшовши друге коло вишивки, залишаємо голку і продовжуємо другою ниткою. Після кожного пройденого кола вишивки міняємо голку, тобто працюємо по черзі.
У верхній частині вишивки полюса виходить косичка. Щоб вона була рівною, її потрібно поправляти. Для цього вводимо голку під кутом зверху косички дуже близько до ниток і обережно тягнемо вниз. Нитки ущільнюються. Виконувати цю операцію потрібно міцною голкою.
Продовжуємо вишивку до бажаної величини пелюсток. Якщо Ви хочете прикрасити кулю пояском, то пелюстки не повинні доходити до екватора. Прикрашаємо краї пелюсток люрексом або ниткою контрастного кольору. Для цього робимо кілька рядів таким же чином, як і основною ниткою, працюючи двома голками. Одна половина темарі готова. За тією ж схемою вишиваємо другу половину кулі.
Тепер робимо поясок. Для цього вставляємо в голку нитку бажаного кольору, не відриваючи її від котушки. Вводимо голку близько до нижнього краю будь-якої пелюстки і проколюємо основу, виводячи голку у вільне поле. Знімаємо голку з нитки і робимо вузлик.
Натягуємо нитку, щоб вузлик закріпився всередині основи, і акуратно, проходячи по кінчиках пелюсток, намотуємо нитку, поки вона не дійде до іншого краю пелюсток. Обрізаємо нитку, кінчик вставляємо в голку, проводимо нитку від краю будь-якої пелюстки у вільне поле і обрізаємо.
Закріплюємо поясок декоративною ниткою. Кулю тримаємо так, щоб поясок був в горизонтальному положенні. Вколюємо голку у вільне поле і виводимо зверху поясу зліва від кінчика будь-якої пелюстки.
Натягуємо нитку вниз і робимо стібок біля сусіднього меридіана знизу, наступний стібок – на сусідньому меридіані зверху.
Проходимо поясок по колу. Тепер перевертаємо кулю, змінюючи полюси. Вводимо голку близько до місця виходу нитки і виводимо її на протилежній стороні поясу.
Прокладаємо нитку стежками по колу і закріплюємо. Таким чином нитки лягають хрест-навхрест і тримають поясок.
Важливо! Не можна виводити голку з ниткою близько до розмітки або в місце вишивки. При обрізанні можна пошкодити або порушити нитки. Подібну помилку часто роблять початківці.
Отже, як Ви бачите не все так складно, як здається. Просто потрібно запастися терпінням і куля темарі буде готова. Спробуйте!
