На відкритій та ще незабудованій територій вітер нерідко несе багато неприємностей. Але є деякі архітектурні планувальні засоби регулювання мікроклімату, які до того ж насправді прикрасити ділянку.
Існує декілька методів захисту дачної ділянки від вітру. Це можуть бути дерева, розташовані по периметру, або господарські будівлі – теплиці, клуні та т.ін. Проблему вітрозахисту можна вирішити локально, закривши зони відпочинку та майданчик для дитячих ігор. Для цього створюють різні вітрозахисні екрани, загорожі або їх комбінації з використанням зелених насаджень.
Декоративний паркан
Невеличкий по висоті паркан (1) з деревини або полімерного композиту висотою 1,3-1,5 метри на «відмінно» захистить зону відпочинку від вітру. Це просте конструктивне рішення допоможе створити будь-яку конфігурацію.
Малюнок 1. 1 – з’єднувальне кільце.
Вертикальні елементи дерев’яних рейок являють собою стійку конструкцію. Відстань між опорами однакова. Ширина рейки – 5 см, а товщина – 2 см. Їх прикріпляють саморізами на перед тим встановлений каркас – металевий або дерев’яний. Декоративне з’єднання планок між собою кільцями додає естетики цій споруді.
Фарбування у декількох кольорових рішеннях захисним лаком або фарбою дає можливість вписати таку огорожу у дизайн будь-якого саду. В комбінації з зеленими насадженнями ефект від продування буде суттєво більшим.
Замкнені подвір’ячка
Декілька навпіввідкритих патіо, скомбінованих у групи створюють так звану аеродинамічну групу. Такий принцип використовують при проектуванні житлових районів для захисту від продування (2). Стінки споруди розташовані одним боком перпендикулярно напряму основного вітру.
Малюнок 2.
Можлива комбінація декількох будов між собою без розриву, а також чергування закритих просторів з відкритими або з групами кущів, є теж досить ефективним.
Конструктивно такий екран складається з каркасу на основі брусків перерізом 50х50 мм. Площину заповнюють натягненими шнурами або дротом, потім по них висаджують зелені насадження, які створюють щільний екран, він захищає від продування. Стінки мають різну конфігурацію у вертикальній площині, до того ж оснащені арочними конструкціями, тож мають високу стійкість, при цьому маючи цікаве ландшафтне вирішення.
Жалюзійний екран
Існує лінійний засіб захисту від вітру за допомогою екрану, скомбінованого зі стінок з ламелями жалюзійного типу (3) та елементів живої зелені, які закріплюють на опорі садовим дротом або шнуром. На каркасі може бути закріплена сітка, по якій також направляють в’юнкі рослини.
Малюнок 3
Мобільні ширми
Ще один варіант вирішення проблеми вітрового захисту – ширми (4).
Малюнок 4. 1 – полікарбонат, 2 – петлі, 3 – брусок, 4 – металевий куток, 5 – дріт
Такі конструкції можуть бути як стаціонарними, так і мобільними, що дасть можливість швидко організувати затишний куточок в саду, закритий від вітру. Матеріалом може бути деревина, алюміній, металевий профіль. Головна умова – встановити ширму з невеличким відхиленням від вертикалі, що дозволить уникнути надмірної парусності.
Заповнювачем каркасу може бути напівпрозорий полікарбонат завтовшки у 4-6 мм, який пропускає до 90% природного світла. Невелика вага полікарбонату саме і дозволяє робити такі ширми мобільними. Ширми з зеленими «живими» щитами більше підходять для стаціонарного варіанту.
Рами або щити екрану можна з’єднувати між собою петлями, монтуючи їх під кутами 90-130°. Для фіксації мотузок або дроту в рамі свердлять наскрізні отвори, для кріпленні сітки, що створюється. Вона може створювати малюнок з квадратних або ромбічних чарунок.
