Віршики про зиму для дітей
У цій статті ми підготували добірку з дитячих коротких віршів українських поетів про зиму, які легко вивчить ваша дитина.
Падав сніг на поріг
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
Воронько Платон
Зимонька
Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум’яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.
Забашта Любов
Два плюс два
Мені на долоню
Злетіли з хмаринки
Дві білі сніжинки
І ще дві сніжинки.
А разом виходить
Якась дивина —
А разом виходить
Краплина одна!
Качан Анатолій
Зимонька
Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум’яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.
Забашта Любов. . . . .
Дивні квіти
Дивні квіти
Розпустились
На шибках вікна.
Це Морозкові
Приснилась
Уночі весна.
Качан Анатолій
На лижах
Сніги упали свіжі,
Прослався білий шлях,—
Візьму я бистрі лижі,
Полину наче птах.
Засніжена дорога
Зникає десь у млі —
Коли б летіти змога
На голубі шпилі.
В далеку Верховину,
Що мріє у півсні,
У тиху полонину,
В Карпати чарівні!
Марійка Підгірянка
Віхола
Віхола, віхола
До мороза їхала,
Саночки мальовані,
Снігом напаковані,
Кониками зайчики,
Сірі Побігайчики.
Сани розігналися,
Зайчики злякалися,
Віхола схопилася,
В полі закрутилася.
Віхола, віхола,
Ти куди заїхала!
Перелісна Катерина
Ковзани-пустуни
Є у мене ковзани,
Ковзани-пустуни.
Тільки ранок наступає —
Вже на вулиці вони.
їм сподобавсь дуже лід —
Я ж спізнився на обід.
І мені сказала мама:
— Просто горе з ковзанами!
Отакі-то ковзани,
Ковзани-пустуни!
Бойко Григорій
На санчатах
Я лечу, лечу, лечу –
Накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз –
Мимо сосен і беріз.
Я веду, веду, веду –
Саночки на поводу,
Бо з гори санки летять,
А на гору – не хотять..
Бойко Григорій
Грудень
Грудень тихо наступає,
Землю снігом посипає.
Подивись лишень сюди –
Та це ж зайчика сліди.
Де ж наш сірий заховався? –
Він у білу шубку вбрався.
Більше зайчик не боїться
Ні вовчиська, ні лисиці.
Коваленко Олена
Січень
Подивіться січень йде,
Новий Рік до нас веде.
Покружляли дві сніжинки,
Тихо сіли на ялинку,
А ялинка чепуриться,
Прикраша свою спідницю –
Кольоровими кульками,
Різнобарвними сніжками,
Бо збирається, малята,
Завітать до нас на свято.
Коваленко Олена
Лютий
Лютий морозець гукає –
Малюки нехай тікають.
То пройма до кісточок —
Одягаю кожушок,
Починаю в сніжки грати —
Він хапає рученята,
Одягаю рукавички —
А мороз щипає щічки.
Коваленко Олена
Сніг
В чистім полі порожньо,
Наче всюди борошно.
То ж не борошно, а сніг
На ріллі заснути ліг.
Зайки-побігайки
По снігу забігали.
Проліски блакитні,
Мабуть, сняться снігові.
М’ястківський Андрій
Снігобуд
Снігобуд! Снігобуд!
Наробили ми споруд
Носить сніг дітвора —
У дворі росте гора.
З снігу робимо цеглини,
Кладемо високі стіни.
Ти замерз? Ану ходім
Будувати сніжний дім!
Бойко Григорій
Снігу, білий сніжку
Снігу, білий сніжку!
Посипай доріжку!
Насип цілу гору
Біля цього двору.
Тут дітки маленькі,
Гуляти раденькі,
У них голосочки,
Як срібні дзвіночки.
Перелісна Катерина
Зима
День надворі білий-білий,
біле все навкруг,—
наче лебеді летіли
і губили пух…
Наче з вишень у садочку
вітер цвіт зірвав…
Наче Львів нову сорочку
спозаранку вбрав…
Білий коник спозарання
білим шляхом біг…
Притягнув на білих санях
сніг.
Хоросницька Марія
