Колядки – свою назву отримали від древнього-слов’янського свята Коляди. Від тоді колядувати це традиція українськьго народу. Колядують в Україні 6 і 7 січня.
1. Коляд, коляд, колядниця.
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака.
Одчиняйте скриньку,
Та давайте сливку,
Одчиняйте сундучок,
Та давайте п’ятачок.
х х х
2. Добрий вечір тобі, пане господарю!
Добрий вечір тобі, пане господарю!
Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
Та прийдуть до тебе
Три празники в гості.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
Ой перший же празник —
Та Різдво Христове.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А другий же празник —
Василя святого.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А третій же празник —
Святе Водохреще.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А що перший празник
Зішле тобі втіху.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А що другий празник
Зішле тобі щастя.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,…
А що третій празник
Зішле всім нам долю.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!
ххх
3. Ой радуйся, земле! Коляда іде!
Ой радуйся, земле! Коляда іде!
Святий Вечір, добрий вечір!
Коляда іде, всім дари везе.
Всім дари везе, нам слово каже.
Нам слово каже, що весь світ сяє.
Земле, земле, одчиняй двері.
Одчиняй двері , бо твій князь їде!
ххх
4. Хтось веселий надпис вивів
Хтось веселий надпис вивів
На тоненькому льоду:
«Гей! Свята прийшли у гості!
Зустрічайте коляду!»
Трійка коней прудконогих
Мчить по білому сніжку —
Коляда везе в санчатах
Сто гостинців у мішку!
Чуєш, дзвоники співають:
Тілі-тілі-тілі-бом!
Ідуть ряжені на конях
Нас вітати із Різдвом!
ххх
5. Сніжком запорошило все
Сніжком запорошило все:
Стежинку і дорогу.
Спішить, спішить колядочка
До нашого порогу.
Несе вона в торбиночці
Про щастя світлу мрію,
Дарує нам колядочка
І віру і надію.
Лунають ніжно дзвоники
Від хати і до хати.
Спішить, спішить колядочка
Нам щастя побажати!
6. Коляд, коляд, коляда!
Коляд, коляд, коляда!
Холод взимку не біда.
Двері швидше відчиніть,
Нас до себе запустіть!
Всі, хто є у вашій хаті,
Будуть дужі та багаті!
На городі вродять густо
І картопля, і капуста,
Помідори й огірочки
І для сина, і для дочки.
Ось промова в нас така!
Ви ж готуйте п’ятака!
7. Нова радість стала
Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого оповився.
Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.
– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цього дому господарю.
Даруй господарю, даруй господині,
Даруй літа щасливії нашій славній Україні.
ххх
8. Я біжу-стрибаю.
Я біжу-стрибаю
А хто двері відчиняє,
Щастя тим бажаю!
Щоб жили сто років з гаком
В щасті і любові,
Щоб з народження до смерті
Ви були здорові!
Щоби сонечко сіяло
В серці і на дворі,
І добра було по вінця
В хаті і коморі!
З колядою, колядою
Я біжу без втоми.
Вже мішок гостинців повен,
Поспішу додому!
9. Віє вітер з гір
Віє вітер з гір
Та до вас у двір,
Проситься до хати
Заколядувати.
Ви його почуйте,
Смакоту готуйте!
Бога прославляйте,
Нас не забувайте!
10. Ой заграю на дуду
Ой заграю на дуду
Й заспіваю коляду!
Для хазяїна й хазяйки,
Щоб не мали в хаті сварки,
А достаток мали й лад,
Доля квітла, наче сад,
Щоб задумане збулося,
Як ріка життя лилося,
Нива густо колосилась
Й щастя в хаті оселилось!
Я заграв вам на дуду,
Проспівав вам коляду,
А тепер стою зітхаю —
На гостинчика чекаю!
