Один з найбільш популярних приладів для вимірювання температури в домашніх умовах є ртутний термометр – особливий вид скляного термометра, принцип дії якого побудований на корисних властивостях рідкого металу – ртуті. Як відомо, ртуть – високотоксична речовина, однак саме вона дає найбільш точні дані в процесі вимірювання температури. Проте тендітна конструкція самого приладу вимагає особливих правил поводження з таким типом термометра. Тому, важливо знати, що робити, якщо розбився ртутний термометр в будинку, адже вчасно вжиті заходи безпеки допоможуть Вам уберегти Ваших близьких від небезпеки, яку представляє собою отруєння.
Все про ртуть та ртутний термометр
Як вже зазначалося вище – лише властивості ртуті можуть дати свідчення високої точності в процесі вимірювання температури. Коли речовина починає нагріватися, вона розширюється, і тому, при вимірах температури ртуть дає практично ідеальну лінійну шкалу і показує зміни. Ні спиртові, ні гліцеринові термометри не володіють такою чутливістю, а значить, не можуть дати високоточного результату при вимірах.
У США і багатьох країнах Європи ртутні термометри давно заборонені до використання (приблизно з 2007 року), але на території нашої країни, такі термометри є в кожному будинку і використовуються практично у всіх медичних установах.
Часто люди помиляються, думаючи, що ртуть отруйна сама по собі: це не так, контакт з нею, як такою, не несе смертельної загрози живому організму. Токсичні лише іони цієї речовини, які утворюються в результаті процесу окислення. Той, хто знає закони хімії, розуміє, що при кімнатній температурі важкий метал не окислюється. Але від цього небезпека для життя людини не стає нижчою. Пари ртуті смертельно небезпечні для здоров’я людини – при диханні, вони легко проникають в легені, і саме там і починається токсичний процес окислення з виділенням отруйних іонів.
Про небезпеку від розбитого термометра
Важкий метал легко проникає в організм людини і швидко поширюється по ньому: зазвичай ртутні пари спочатку потрапляють в легені, а вже потім, з кров’ю і киснем доходять до інших, життєво важливих органів – нирок, печінки, серця, шлунково-кишкового тракту і головного мозку . Цей підступний метал легко проникає в організм, але вивести його звідти буде дуже непросто – боротьба з ртутними інтоксикаціями процес затяжний.
Запам’ятайте раз і назавжди – будь-яка кількість ртуті, що потрапила в організм – небезпечна, і може завдати непоправної шкоди здоров’ю людини. Залежно від інтенсивності проявів отруєння, а також від загальної кількості іонів ртуті, що проникли в організм, лікарі виділяють два види ртутних інтоксикацій: гострі і хронічні.
На щастя, гострі отруєння цим металом зустрічаються вкрай рідко. Їх може викликати тільки величезна кількість ртуті, що потрапила в організм людини за відносно короткий часовий відрізок. Небезпека гострого отруєння металом в тому, що перші симптоми проявляються не відразу, а тільки через 8-10 годин. Гостре отруєння металом має важку симптоматику: різкі головні болі, нудота, блювота, ясна починають рясно кровоточити і розбухати. В області живота також можливе виникнення ріжучої болі, людина може страждати від проносу і підвищеної температури – до 40 градусів. Частий кашель і болі в горлі провокують загальний набряк легенів. Смерть після гострого отруєння металом настає вже через кілька днів.
Набагато частіше в медичній практиці зустрічаються хронічні отруєння парами ртуті. Такі інтоксикації відбуваються у випадках тривалого перебування в приміщенні, повітря в якому отруєне парами ртуті або у випадках постійного і регулярного контакту з речовинами, що містять важкий метал в підвищеній концентрації.
При хронічних отруєннях металом, сильніше за все, уражається центральна нервова система людини – важкий метал має властивості, які руйнують нервові клітини. Симптомами хронічного отруєння металом є часті запаморочення, безпричинні головні болі, людина стає неуважною, в кінцівках з’являється помітне тремтіння. Запущені форми хронічних отруєнь металом можуть привести до розвитку недоумства і подальшого летального результату.
Утилізація розбитого термометра
Перше, що необхідно робити, розбивши термометр в будинку – обов’язково вивести з приміщення всіх людей, особливо дітей дошкільного віку, а також якщо є, то і тварин. В кімнаті можуть перебувати лише ті члени сім’ї, які братимуть участь в прибиранні. У кімнаті слід негайно відчинити всі вікна та балконні двері для повного провітрювання приміщення і вивітрювання парів ртуті. Важливо запам’ятати, що приміщення потрібно буде регулярно провітрювати ще протягом тижня, після того, як в ньому розбився термометр.
Не варто забувати про те, що всі інші двері квартири або будинку, що ведуть у інші приміщення, обов’язково слід заблокувати для запобігання поширення отруйних парів ртуті по всій квартирі або будинку. Однак пам’ятайте, що в квартирі не повинно бути і протягу – легкі кульки ртуті швидко розлетяться при найменшому пориві вітру. Крім того, вітер може розбити ці кульки на дрібні частинки, які згодом утворюють отруйний ртутний пил, що здатний осісти на меблях.
Після вжитих заходів по ізоляції ртуті в одному приміщенні, можна приступити до безпосереднього збору її кульок. Обов’язково одягніть на руки рукавички і захистіть ноги медичними бахілами або мішечками з целофану.
Для прибирання ртутних кульок категорично забороняється використовувати пилосос або віник: ці побутові предмети прибирання можуть розщепити чутливі до будь-якого механічного впливу кульки ртуті. Не варто намагатися збивати ртутні кульки в одну велику краплю – цей процес також може спричинити за собою отруйне поширення ртуті.
Для правильного збирання ртуті з поверхні краще використовувати спринцівки або звичайні серветки, змочені в жирному і липкому складі (наприклад, олії) – важкий метал буде прилипати до жирної поверхні. Для збору ртутних кульок підійде скотч, липка стрічка, лейкопластир.
Кульки можна також акуратно замітати на совок м’якою кистю для малювання або ватними тампонами, змоченими у воді. Перевірте на наявність кульок кожну щілину в підлозі або плінтусі.
Важливо! Якщо речовина з розбитого градусника впала на килим або палас – обережно згорніть його і винесіть на вулицю. Речами і килимами, на яких побували кульки ртуті, можна буде користуватися через декілька місяців – весь цей час їх потрібно систематично і довго провітрювати. А одяг краще за все не піддавати пранню, а просто викинути, адже Ваше здоров’я набагато дорожче стильного вбрання. Зібраний важкий метал, а також самі інструменти збирання поміщають в контейнер і передають в службу МНС, туди ж рекомендується звертатися в разі, якщо Ви не знаєте, що робити для ліквідації наслідків розбитого ртутного термометра самостійно.
Після того, як всі видимі наслідки усунуті, Вам обов’язково потрібно помити підлогу за допомогою дезінфікуючих засобів.
Як бачимо, утилізувати розбитий ртутний термометр досить складно. Тому, рекомендуємо Вам зробити все можливе для того, щоб уникнути подібних подій. І якщо Ви будете обережні, то нічого поганого не трапиться.
