Творчим особистостям нерідко приходять до голови нові ідеї, навіть коли вони, розбираючи мотлох у сараї знаходять старі речі. Це не просто мотлох, це об’єкт для творчості.
Так може статися, наприклад, коли на очі попаде стара пральна дошка, з дерев’яною ще окантовкою, або й повністю дерев’яна. Нею можна прикрасити ділянку у стилі ретро, але досить часто невблаганний час встигає знищити та добряче зіпсувати дерев’яні фрагменти реліктового раритету що до того, як з’являться ідеї щодо його використання.
Але цю родинну реліквію ще можна реставрувати. Звісно треба зняти згнилі дерев’яні частини, та по знятих розмірах виконати нові, які потім можна штучно зістарити.
Тобто, знадобляться електричний лобзик для розпилювання, фрезерна машина для пазів та дриль для отворів. На дерев’яну раму слід запустити масив з дубу або ще якоїсь благородної деревини. І фанерку замінити дубовою ж таки решіткою, такою, що використовують при виготовленні екранів для батареї.
Оскільки дубова решітка і рама майже однакові за товщиною, то знадобиться допомога шліфмашини для заведення решітки у пази. Після цього всі деталі складають з використанням клею ПВА, а додаткову жорсткість з’єднанням дадуть шпунти, правда, круглі, а не квадратні, які робили раніше. Але головне попереду – декорування.
Для надання виробу морського забарвлення знизу дошки приклеюють раковину. Оновлена дошка може бути не лише незвичною прикрасою інтер’єру, але й нести функціональне навантаження. Наприклад, бути утримувачем паперових рушників.
- Шкіркою та напилком знімають фаски з усіх кутів. Деревину, звісно, з’являється бажання трішки зістарити, але, вдивляючись у малюнок волокон гладкої поверхні дубу, можливо від цієї нещадної операції доведеться і відмовитись.
- Дерев’яні частини фарбують темною морилкою, а місцями наносять мідний акрил майже сухим пензлем. Для металевої частини також використовують акрилові фарби для імітації міді на цинкованому листі. Щоб зістарити вже намальовану «мідь», додають трішки бірюзового акрилу, який як дві краплі подібний до зеленувато-бірюзової осуги карбонату та гідроксиду міді.
- Для надання виробу морської тональності приклеюють декілька мушлів клеєм «Момент».
- Щоб зробити реставровану та оновлену дошку ще й функціональною, можна використати грубу мотузку, навіть морський канат, прив’язавши його до дошки морськими ж вузлами. За допомогою цього канату дошка прикріпляється до стіни, а друга частина мотузки, після того, як її протягнуть крізь мідну трубку, може виконувати роль утримувача для паперових рушників.
Кінці мотузки зв’язують між собою простим вузлом, але можна ще зробити петлю та протягнути у неї «ґудзик», вирізаний з невеличкої зістареної дровиняки – затонулої колоди. Все тим же чарівним акрилом мотузку можна перетворити у сталевий трос.
Дошки можуть відрізнятися габаритами, декором, кольором та конструкцією, тож, можливо у іншому виконанні вони знайдуть і інше функціональне значення, але, без сумнівів, допоможуть прикрасити інтер’єр вашого будинку.
