Ніяким разом не можна використовувати у будівництві філософський постулат «Правила для того і створені, щоб їх порушувати». Тут все має бути ретельно та достеменно, як в книзі написано. Навіть невеличкі конструктивні огріхи у оздобленні вікна можуть стати джерелом великих проблем для житла.
Всім відомо, що всюдисуща вода обов’язково знайде собі шпаринку, щоб затекти просто під ніс та показати – «ось я – вода!»
Наприклад, обладнуючи дахове вікно та вважаючи, що тут все просто, можна забезпечити у дощові дні невпинний поступ води у приміщення. Щоб розібратись у чому справа, можна повністю розкласти конструкцію (1). Тут напевне виявиться, що вода буде і на дошках обшиття, і на утеплювачі, і на стояку та ригелі несних конструкцій (1).
1. Щоб волога зробила свою чорну справу, досить всього декількох огріхів при обладнанні вікна: 1 – стулка вікна, 2 – слізниця, 3 – відливна планка, 4 – фартух, 5 – коробка, упорна планка, 7 – підвіконня, 8 – висувна стільниця, сліди вологи на внутрішніх та несних елементах конструкції.
2. Крізь не герметизований стик між обшиттям та віконною коробкою вода без перешкод надходить середину огороджувальної конструкції.
І стають зрозумілими три дефекти, які часто мають місце, коли будівництво ведуть недосвідчені у «дощових» справах працівники.
Перше – на слізницях віконних (саморобних) стулок не роблять канавки, які ефективно відривають краплини води від нижньої поверхні віконної рами.
Другий дефект – відливна планка, що прибивають під вікном, нещільно торкається коробки, а зазор, який з’являється – погано герметизований (2).
Третє – упорну планку, яка формує чверть віконної коробки, просто прибивають цвяхами, не герметизуючи стик. Досить подивитись на 3а, щоб стало зрозуміло, якими шляхами вода протікає всередину огороджувальної конструкції у приміщення.
3. а – неправильно: 1 – стулка вікна, 2 – слізниця, 3 – відливна планка, 4 – зовнішнє обшиття, 5 – стояк, 11 – сліди води на внутрішніх поверхнях. б – правильно: 8 – канавка слізниці, 9 – відлив, 10 – герметик.
Перший шлях – стікаючи по стулці на слізниці та далі (капілярно) по її нижньої грані, вода проходить у щілину між коробкою та відливною планкою всередину огороджувальної конструкції. Другий шлях вода проклала одразу у приміщення – по нижніх гранях слізниці та стулки, а далі – у негерметизований стик між коробкою та армуючою чверть-планкою. Звідси краплі стікають на підвіконня та, нарешті, на підлогу. Причому, чим фрагменти конструкції сильніше намокають, тим активніше вода проходить всередину огороджувальної конструкції, оскільки підвищується капілярний ефект.
Ці всі причини дуже просто виправити (3б).
По-перше, прорізають пази-канавки на слізницях, після чого добряче фарбують нижні грані стулок.
По- друге – заміняють відливну планку на бляшаний фартух, при чому стик котобки та верхньої дошки обшиття ретельно герметизують.
Упорну планку коробки вікна також прийдеться зняти, щоб потім поставити на місце, але вже не на цвяхах, а на саморізах, та ще з герметиком.
