Вбиральня та душ на дачному подвір’ї поступово відходять у минуле. Є безліч варіантів, як облаштувати міські зручності в дачному будинку. Для цього, можливо, прийдеться зробити прибудову – а що зробиш? За вікном – третє тисячоліття.
В повному обсязі впроваджувати міський побут на дачі може й не варто, особливо, якщо вона не використовується цілий рік. Тому можна спорудити каркасну прибудову до дачі та облаштувати там душову кабіну та туалет. Для організації стоків можна використати, наприклад, каналізаційну станцію «Топас».
Приміщення душової та туалету будуть досить просторими та з рознесеними входами
Розташування «зручностей» у прибудові
Душову та туалет розташовують вздовж всієї прибудови паралельно стіни будинку, що примикає до неї. Якщо частина стіни виходить за межі будинку, в ній можна встановити невелике вікно на висоті десь у два метри. Воно потрібне для провітрювання та освітлення приміщення. Розміри приміщень слід обрати такими, щоб користуватися ними було комфортно. Вхід в душову у нашому випадку – з прибудови, а до туалету – з тамбуру. Щоб вхідні двері не перегороджували тамбур їх краще зробити розсувними.
Таке рішення дозволить збільшити площу душової за рахунок зменшення відстані між нею та туалетом та зробити цей проріз менше за ширину дверей.
Конструкція
Прибудову виконують по каркасні й технології, аналогічно роблять і стіни сантехнічних приміщень з тою різницею, що товщина утеплювача внутрішніх стін – 5 см, а зовнішніх, що виходять надвір – 10 см. Утеплювач краще використати з базальтової вати. Для внутрішніх стін це ще й звукоізоляція. Всередині стіни прибудови обшивають вагонкою та вкривають прозорою лазур’ю.
Підлогу прибудови утеплюють аналогічно стінам, але трьома шарами утеплювача. У якості чорної підлоги використовують нестругану дошку 50 мм. Поверхню декілька разів обробляють антисептиком, добре висушують та фарбують.
Внутрішнє оздоблення
Стіни сантехнічних приміщень – гіпсокартон, обклеюють кахельною плиткою. Складніше з плиткою на підлогу. Для покращання зчеплення плитки з дошками в них можна набити цвяхів та розтягнути дроти.
Встановлення душового піддону
Якщо немає довіри до піддонів з емальованої сталі (декому здається, що вони можуть прогинатися), можна зробити каркас з тої ж дошки 50 мм, на яку будуть спиратися бортики. Згори каркас слід по місцю обробити електрорубанком, щоб ці борти надійно лягли на каркас. Дошки потім фарбують окремо.
Під піддон кладуть лист жорсткого утеплювача, в дошки основи закручують саморізи та протягують дроти у якості арматури.
Перед остаточним встановленням піддон слід заземлити.
На наступний день знімають плівку, промазують герметиком дерев’яну основу та плитковий клей, що вже схопився, та встановлюють піддон.
1. Двері в туалеті та скошений кут стіни не зменшують корисної площі, а обіграють еркерний стиль прибудови. 2. Скошена стіна в туалеті не заважає проходити в душову. 3. Зовні приміщення встановлена гідровітроізоляційна мембрана. Для вентиляції простору обшиття змонтували на брусках 40х40 мм.
4. Каркас внутрішніх стін складають з брусків перетином 40х50 мм. Всередині приміщення «вологої зони» обшивають листами вологостійкого гіпсокартону. 5. Стіни на вулицю утепляють двома шарами базальтової вати по 5 см. 6. Для підсилення зчеплення клею з основою натягують дріт по цвяхах у дошках.
7.В туалеті класичним методом кладуть плитку. Ширину туалету з самого початку можна підібрати такою, щоб плитку не прийшлося різати. 8.В душовій кладуть плитку діагонально. 9.Для водопроводу та каналізації використовують пластикові труби. Щоб «запам’ятати» розташування комунікацій можна зробити декілька фотографій.
10.Стелю роблять з алюмінієвого профілю. 11. Каркас для встановлення піддону, дріт закріпляють на саморізах. У куті справа залишають місце для монтажу сифону. 12. На підготовану основу кладуть плитковий клей та вкривають його згори шматком плівки. Далі встановлюють піддон та щільно притискають його до поверхні.
13. Край піддону заклеюють малярною стрічкою. Нижній ряд плитки встановлюють під кутом, щоб вода, що стікає за стін, попадала у піддон. 14. В каркасній будівлі прокладати комунікації досить легко. Але планувати їх розташування слід заздалегідь.
