У різних просочень та антисептиків є суттєвий недолік – токсичність. Ще й висока ціна. Тому інколи корисно згадувати і старі технології, такі, як випалювання деревини. Це недорогий та ефективний метод захисту деревини та надання їй декоративного та естетичнішого вигляду.
Переваги випалювання
Обпалена деревина має ряд корисних властивостей. Передусім це високий рівень вогнестійкості. Волокна деревини, які прогоріли, набувають властивості не підтримувати горіння, оскільки втрачають целюлозу, яка є живленням для вогню. Крім того, целюлоза – стимулятор розвитку бактерій та мікробів. Тож, коли вона відсутня ризик гниття та зараження грибком суттєво знижується.
Після випалювання деревина перетворюється на дивовижний чудовий матеріал зі шляхетним насиченням барв та чітко позначеною текстурою. Дякуючи цьому вона може бути використана у якості оригінального засобу оздоблення, та ще має важливу властивість підвищеної зносостійкості.
Обрання деревини для випалювання
З естетичної точки зору обробляти полум’ям краще за все матеріали шпилькових порід. Сосна, смерека, кедрина мають напрочуд м’яку структуру та чітко намальовані річні кільця, а це вже запорука пречудового результату.
Можна також обробляти вогнем березу, якою чудово можна оздобити лазню або сауну. Після такої обробки береза набуває пористої структури, що має малу теплоємність, тобто обшиття з неї не буде надто сильно нагріватися.
Дехто вважає, що не слід обпалювати цінні породи, але це не є абсолютною істиною. При адекватній підготовці доцільно піддавати термообробці навіть деревину вільхи, клену, та тополі, яка славиться своєю незвичною видовженою текстурою.
Наприклад, при виготовленні декоративних речей або предметів інтер’єру обпалювати можна навіть не дуже потрібну для будівництва сировину – з вічками, сучками, іншими дефектами. У підсумку результат випалювання буде пречудовий.
Підготовка до випалювання
Поверхня деревини має бути рівною, сухою та чистою. Найбільша вологість, що можна дозволити – 13-15%, при вищих значення якість роботи буде недостатньою: після випалювання можуть утворитися небажані смуги та плями. Необхідно наперед упевнитись у відсутності слідів фарби, смоли, шпаклівки, а якщо такі є, їх слід видалити за допомогою шкірки.
Деревину, колір якої потемнішав від часу, також слід обробити шкіркою, а після її посвітління – личкувати.
Випалювання
Для термічної обробки можна скористатися лютівною лампою, газовим пальником або будівельним феном. До того ж, під рукою треба мати металеву жорстку щітку, якою від нагару чистять виріб. Коли площа обробки надто велика (як у меблів), то чистити краще за все кутовою шліфмашинкою.
Після увімкнення прибору для випалювання слід почекати, доки колір полум’я з жовтого не перетвориться на голубе. Жовте полум’я на жаль, дає забагато сажі, тому обробляти пиломатеріали їм не варто.
При випалюванні пальник проводять плавно та повільно, спостерігаючи, як кладеться малюнок. При цьому руки рухаються, як при фарбуванні пензлем стін: зліва-направо, починаючи згори, а потім все нижче та нижче. Випалювання слід здійснювати верхівкою полум’я – тут найвища температура. Рекомендується, щоб деревина прогоріла приблизно на чотири міліметри.
Краще, щоб дошки, що обробляються, були розташовані вертикально, їх кладуть на землю або табурети лише коли зовсім незручно їх обробляти в стоячому положенні.
По завершення роботи матеріал зволожують пульверизатором, а після висихання деревини її чистять від сажі та нагару. Для надання поверхні необхідного контрасту її обробляють аніліновим фарбником.
