Розробка водоносного шару – найважчий момент при копанні криниці. Адже звільнитися від брудної води, що заповнює котлован, буває не просто. Але це можна зробити з найменшою трудомісткістю.
Метод опускної криниці
Щоб викопати криницю, спочатку на підготованому майданчику риють котлован, діаметром трохи більше (приблизно на 200 мм), ніж залізобетонні кільця, які вже придбали. Котлован заглиблюють доти, доки ґрунт дозволяє надійно утримувати вертикальні стінки від обвалення. Далі в нього починають опускати бетонні кільця.
Для цього над котлованом встановлюють міцну триногу з корбою (1) і з її допомогою кільця плавно опускають та встановлюють одне на інше, ретельно вивіряючи вертикальність всієї конструкції.
Потім, працюючи всередині бетонної споруди, починають підкопувати та витягати ґрунт з дна та з-під стінок нижнього кільця. При цьому вся колонна кілець, що встановлені одне на одне, починає поступово опускатися донизу.
Вода
Як тільки на дні з’являються перші ознаки води, виникає серйозніша проблема, адже витягати приходиться вже не ґрунт, а піщану рідоту, яка вихлюпується з цеберка, що піднімають догори – на голову копача. Чим глибше криниця опускається у водоносний шар, тим більше та швидше вода поступає, тож стає важче працювати і тим хто нагорі, а особливо, тому, хто знизу.
Якщо в цей важкий час припинити роботу, нижні кільця, які не мають твердої опори у плавуні, відриваються від бетонного стовпа та уходять униз, а ще гірше – убік.
Гідромонітор
Для полегшення такої роботи можна удосконалити технологію, використовуючи відому схему гідромонітору для розмивання та підіймання ґрунту на поверхню. Можна навіть замість однієї потужної помпи використати дві маленьких, типу «Малиш». Це прості, надійні та невибагливі машини.
Працювати з ними слід наступним чином. Заглибивши криницю звичайним порядком до першої води, ще декілька хвилин роботу продовжують. Як тільки на дні криниці назбирається декілька цеберок води, можна приступати до роботи з монітором.
Помпа легко піднімає на поверхню пульпу, насичену піском. 1 – Початковий етап будівництва криниці: риють котлован та встановлюють перші кільця. 2 – схема роботи гідромонітора з двома малими помпами: a – пульпа, b – помпа та шланг подачі чистої води, c – помпа підіймання пульпи, d – корпус монітора, e – водоносний шар. 3 – Конструкція саморобного гідромонітора: f – серга кріплення тросу, g – шланг відведення пульпи, h – мала помпа «Малиш», і – шланг подавання чистої води.
Одна мала помпа надає чисту воду до напірного патрубку монітора (2, 3), струмінь з якого розмиває пісок та інтенсивно перемішує його з водою. Одночасно друга мала помпа, встановлена всередині корпусу монітора, відкачує пульпу, що створилася та подає її нагору.
Помпи різної продуктивності
Помпа, встановлена всередині корпусу, що відкачує пульпу, повинна мати продуктивність більшу, ніж помпа, що подає чисту воду. Адже їй треба відкачувати не лише ту воду, яку подає перша помпа, але й ту, яка безперервно поступає з водоносного шару. Виконати цю вимогу треба таким чином, щоб одна з двох помп завжди мала продуктивність більше, ніж інша.
Якщо з ґрунту поступає мало води
Інколи на початку роботи швидкість надходження води з ґрунту може виявитися недостатньою для безперервної роботи монітора. Тому доводиться подавати чисту воду зі стороннього джерела, встановивши помпу подавання чистої води нагорі та опустивши кінець шлангу у криницю.
Якщо такого джерела поряд немає, поряд с шахтою криниці можна встановити велику місткість, куди зливати пульпу, що її «здобув» монітор. Пісок та грубі частки ґрунту в цій місткості будуть осідати на дно, а вода стікати назад у криницю.
Корисна властивість гідромонітора
Великою користю розмивання ґрунту водоносного шару та піднімання його на поверхню за допомогою навіть такого найпростішого гідромонітору є те, що в першу чергу вимиваються найдрібніші фракції ґрунту, а знизу залишаються тільки найбільш крупні та важкі частки піску. Шар добре промитого піску з камінцями, який залишає після себе монітор на дні криниці, є відмінним фільтром для води.
Ця особливість дозволяє використовувати монітор не лише для спорудження нових криниць, але й для очищення старих.
