Гнучке каміння має основу з нетканого полотна, вкриту клейкою речовиною зі скловолокном, на яку нанесений тонкий шар з дрібної крихти натурального каменю: граніту, мармуру, кварцу піщаника та т. ін. Матеріал винайшов німецький дизайнер Гернот Ерліх в середині 90-х років ХХ століття під час ремонту кам’яної стільниці.
В наш час існує два способи виготовлення гнучкого каміння. Першим користуються в кар’єрах. Спочатку обирають кам’яні глиби з піщаника, що мають цікавий красивий малюнок. Їх поверхню особливим чином обробляють, після чого на неї накладають основу з нетканого полотна, просоченого клеєм. Після висихання полотно акуратно зрізують.
Другим способом матеріал виготовляють в цехах та невеликих майстернях. Тут вже використовується не кар’єрне каміння, а кварцовий пісок різного забарвлення, а малюнок приходиться складати самостійно. Робота не надто складна, але потребує вміння.
На склополотно наносять кварцовий пісок або дрібну мармурову кришку. На цьому етапі важливо сформувати незвичайну структуру, яка була б подібна на візерунок справжнього піщаника. Потім наносять якісний акриловий клей разом зі спеціальними добавками. Він грає роль просочення, яке зв’язує окремі піщинки. Якщо поверхня вийшла горбистою, її вирівнюють. Далі матеріал викладають сушитися на дерев’яні стелажі або піддони.
Матеріал виготовляють у вигляді рулонів (кам’яні шпалери) з розміром листа 2840х1420 мм та товщиною до 3 мм, а також у вигляді плит завтовшки 2,5-6 мм.
Звертайте увагу на малюнок одної партії: у компаній, які працюють напряму з виробником, візерунок на всіх листах буде практично однаковим. Це пов’язано з тим, що з каменю знімають дуже тонкий шар (1-6 мм), відповідно, малюнок при цьому кардинально не змінюється.
Переваги та недоліки гнучкого каміння
Це кам’яне покриття є досить гнучким, тож облицьовувати ним можна будь-які форми – круглі, східчасті, криволінійні. Ще одна перевага – широкий вибір кольорів та фактур: є можливість обрати малюнок під будь-який стиль інтер’єру. До того ж гнучкий камінь не горить та не всотує вологу.
Матеріал виготовляють з безпечних та екологічно чистих компонентів, він добре пропускає повітря та не виділяє ніяких шкідливих речовин. Це дозволяє використовувати його у приміщеннях, де постійно знаходяться діти.
Великий плюс – зручність монтажу, клеїти кам’яне полотно не складніше, ніж клеїти шпалери. Для його обробки не потрібен професійний інструмент, він ріжеться звичайними ножицями. Невелика вага листів (3-5 кг/кв. м) є вирішальним фактором у випадку, коли маса облицювання не має перевищувати визначеної межі.
Є й недоліки. Найсуттєвіший – ціна. Гнучке каміння – недешеве задоволення, за квадратний метр можна заплатити від 400 грн. При цьому прийдеться купляти не квадрат, а рулон або упаковку.
Крім того, на ринку є велика кількість підробок гнучкого каменю. При їх виготовленні використовуються більш дешеві компоненти, наприклад, не той клей, від чого кришка з часом тріскається та осипається.
Визначення підробок
Першим ділом зверніть увагу на ціну, якісний матеріал не може бути надто дешевим. Питайте в магазині сертифікат якості. Зазвичай якісний матеріал має клейма та наклейки на зворотному боці. Скрутіть зразок у трубку. Якісний матеріал при цьому не тріщить та не сиплеться. Після повернення листа у пряме положення не має бути заломів.
Попросіть зробити невеличкий відріз: якщо при різанні шпалери прилипають до різака або відвалюються шматками – це явна підробка.
