Глибина свердління
При свердлінні отворів досить часто виникає потреба, щоб отвір був визначеної глибини, тобто необхідно фіксувати глибину свердління. Наприклад, пластиковий дюбель, встановлений в закороткий отвір буде виступати над поверхнею. Якщо ж отвір надто глибокий, то при закручуванні шурупа дюбель може провалитися далі. А наскрізний отвір в тонкій стінці може зіпсувати зовнішній вигляд меблів.
Для контролю глибини свердління знадобиться набір термоусадних трубок різних діаметрів та запальничка.
Але при цьому слід пам’ятати, що пластикова трубка на свердлі – це лише позначка, затримати хід свердла вона не може.
У якості жорсткого обмежувача при свердлінні можна використати звичайний корок від пляшки з вином. Його легко різати та свердлити, він досить міцний, щоб протидіяти легкому натисненню.
Свердління під прямим кутом
Просвердлити отвір ручним електроінструментом точно під прямим кутом не завжди зможе навіть досвідчений майстер. А якщо, наприклад, дошку треба свердлити наскрізь, то вхід та вихід можуть суттєво «розбігтися».
Дотриматись прямого кута при свердлінні допоможе металевий куток.
Для цієї ж мети придатний й кутовий елемент з дитячого конструктора LEGO. Його висоту можна легко змінювати в залежності від довжини свердла та завдання, яке виконується.
Брус на коліщатках
Пересувати дерев’яні бруси з місця, де вини складені до будівельного майданчика важко навіть удвох, а одному нерідко це не під силу. Але це завдання можна виконати набагато легшим методом. Для цього один з кінців бруса треба встановити на колеса. Для цього можна використовувати будь-який засіб, що хоч трішки нагадує транспорт та оснащений колесами. Це може бути звичайний господарський візочок, тачка та навіть дитячий самокат.
Кінець бруса слід прикріпити до каркасу візочка гумовим джгутом або м’яким дротом.
А можна використати і будівельну струбцину. Тоді брус буде легко не тільки тягнути, але й штовхати в будь- який кінець ділянки.
