В довгі зимові вечори, коли так хочеться заощадити на електриці, випадки коли хтось з домашніх наступає на хвіст улюбленому котику значно частішають. Котик та ви – може й вибачите одне одного, але, якщо це трапляється на сходах – вірогідність неприємної травми різко зростає.
Тобто, бажано, щоб сходи були добре освітлені, та щоб це було естетично, економно, затишно, оригінально. Мабуть, краще за все з цим завданням впорається світильник зі світлодіодною стрічкою, закріплений паралельно лінії сходів на невеликій висоті. При цьому форма сходів не має значення, адже стрічка буде відслідковувати весь шлях.
Підготовчі роботи
Нині вибір стрічок є досить великим, від холодного до теплого забарвлення, а то й різнокольоровими світлодіодами.
Щоб живити стрічку слід додатково придбати разом з нею ще й блок живлення. Потужність блоку напряму залежить від довжини світлодіодної стрічки, тож необхідну консультацію можна отримати у продавця – 25 чи 40 Вт блок слід обрати.
Ще по дорозі до магазину слід продумати, як кріпити стрічку. Можна, правда, закріпити її безпосередньо на стіні, але спробуйте обмізкувати варіант зі спеціальним коробом, такі пристосування продають у тому ж відділі метровими або двометровими урізками з комплектом заглушок до країв.
Потрібен ще й гнучкий кабель 2х0,75 або 2х1,5 мм потрібної довжини. Брати слід, звісно, з запасом хоч би у два рази.
Потрібен й вимикач (різновидів – безліч, тут все на ваш смак), пластикові кабель-канали, та добре б ще мати електричні клемні з’єднувачі. Звісно, потрібне й кріплення до стіни.
Сама робота
Для початку на місці приміряють світловий короб. Після цього з нього акуратно витягають матове пластикове полотно, яке досить щільно сидить в коробі, тож його легко зламати.
Короб прикріпляють до стіни. Це роблять звичайними анодованими саморізами, але у випадку бетону або цегли, знадобляться дюбелі та перфоратор.
Світлодіодна стрічка має виводи для живлення: чорний мінус та червоний плюс. Ці проводи мають знаходитись на виході коробу з того боку, де планують підводити електроживлення. На стрічці є липкий шар, захищений папером. Паперову стрічку відліплюють від світлодіодної та, починаючи з глухого кута, поступово розмотуючи, вклеюють світлодіодну стрічку у короб.
В заглушках коробу немає отворів для проводів, тож в одній з них такий отвір прийдеться свердлити самому.
Далі слід підключити світильник до блоку живлення. На одному боці блоку, куди подають 220 В є три клеми: L – фаза, N – нуль та земля. Важливо все підключити правильно, інакше все згорить.
На іншому боці блоку – дві клеми: плюс та мінус. Вже знаючи, що плюс – червоний, а мінус – чорний, заводимо у клеми відповідні проводи.
Важливо, що залежно від місця встановлення блока живлення, можливо знадобиться подовжити проводи. Тут до речі будуть клемні з’єднання, запопадливо куплені.
Тепер слід під’єднати вхідні проводи – L та N, які знаходять закруткою-шукачкою фази. Фазу визначаємо по індикаторній лампочці, яка в цьому випадку буде горіти.
Запам’ятовуємо (або записуємо) якого кольору фазовий провід. Це дуже важливо, адже при встановленні вимикача розривати слід саме фазовий провід, при тому ще до блоку живлення. Інакше блок постійно буде знаходитись під напругою, а це – небажано.
Пам’ятаючи, де фаза а де нуль світильник від’єднують до знеструмленої розетки, після чого струм подають та милуються світлом.
Завершальний етап
Після перевірки світильника встановлюють короби на місце. Це не так просто. Починають з верхнього краю: полотно вставляють в короб сантиметрів на 15-20 та акуратно зсовують його у протилежний бік короба. Потім поступово вставляють по 5-10 см з одного краю, щільно притискаючи з іншого, встановлюють все матове полотно на місце. Тут спішити не треба, працювати слід обережно.
Декоративні кабель-канали також встановлюють на свої місця та закріпляють їх. Встановлюють проводи та закривають кришки.
Далі вмикають світло та запрошують близьких та котика милуватись ілюмінацією на сходах.
