Название сайта

Як стикувати покриття підлоги без поріжків

porizh0.jpg (73.31 Kb)

Щоб стикувати такі покриття на підлогу, як плитка та ламінат, часто-густо використовують стикувальні профілі. Але змонтувати їх буває не так просто, та й виглядають вони не завжди доречно. Але можна обійтися і без цих поріжків.

Корковий компенсатор

При перепадах температури або вологості ламінат може змінюватися у розмірах, тому між матеріалами слід лишати невеликий зазор, який треба чимось заповнювати. Один з варіантів такого заповнення – вузенька смужка-компенсатор з корку.

porizh1.jpg (76.07 Kb)

Її стандартна довжина – 900 мм, але і довші, до 3000 мм можна замовити. Колір виробу також може бути різним, так що є можливість обрати потрібне забарвлення.

porizh2.jpg (52.11 Kb)

Приступати до монтажу коркових стрічок краще коли ламінат вже покладений, а плитка ще ні. Для початку компенсатор вирівнюють по висоті підлоги, адже не можна допустити, щоб смужка виступала назовні. Частину, що виступає, підрізують гострим ножом та личкують шмерґелевим папером. Далі починається монтаж.

porizh3.jpg (96.67 Kb)

Для цього збоку на покриття наносять клей, після чого прикладають до цього місця матеріал з корку. Далі його трішки відсувають, щоб обробити різаний край ламінату силіконовим герметиком. До обробленого ребра знову притискають компенсатор. Герметик, що вичавився зі стику, прибирають вологою губкою, а його залишки – сухою тканиною. Щільно до приклеєного компенсатору укладають плитку.

porizh4.jpg (94.24 Kb)

Переваги корку не лише в легкому встановленні, але й в еластичності: вона може стискатися безліч разів, відтворюючи заново свою форму. Не дивно, що вона чудово підходить якості буферного матеріалу для покриттів підлоги з деревини. Корковий матеріал не твердішає з часом, чого не можна сказати при силіконові або гумові вставки.

Затирання для плитки

Якщо покриття підлоги вже покладені, але не заповнений зазор між ними, доцільно скористуватися звичайним затиранням для швів. Цей спосіб не є найестетичнішим, але він простий та дешевий. Відкрите ребро ламінату обробляють силіконом, їм же заповнюють і шов, але не повністю, а на дві третини. Після того, як речовина висохне, розводять затирання та заливають ним зазор до кінця. Поверхню заповненого стику акуратно рівняють та дають розчину затвердіти. Через деякий час наносять лак потрібного забарвлення.

На жаль, затирання не є таким же еластичним, як корок, до того ж у процесі експлуатації вона може потріскати.

Корковий герметик

Такий наповнювач складається з кришки корку, сполучних полімерних компонентів та води. Такий матеріал є популярним у будівельників: його висока пружність дозволяє не лише компенсувати температурну деформацію ламінату, але й нівелювати коливання від експлуатаційних навантажень.

Перед початком роботи шов треба чистити від пилу. З обох боків його заклеюють малярним скотчем. Вирізавши у тубі з герметиком невеликий отвір (можна скористатися і пістолетом) акуратно виливають герметик у зазор. Надлишки суміші збирають шпателем, вирівнюючи стик. Тут працювати слід уважно, адже, коли речовина затвердіє, виправити помилку вже не вийде. На останньому етапі скотч знімають та витирають залишки герметика на підлозі.

Ширина зазору між керамікою та дерев’яною підлогою розраховують виходячи з того, що на кожен метр ламінату слід забезпечувати один міліметр зазору.

porizh5.jpg (65.8 Kb)

Цими методами можна стикувати не тільки плитку та ламінат, але й плитку з лінолеумом або паркетом. Головне при цьому – вивести обидва покриття на один рівень. Перепади висот не повинні перевищувати пів міліметру.

Ані компенсатори, ані рідкі наповнювачі не використовують для стикування плавучих підлог, а також у випадку, якщо площа приміщення перевищує 25 кв. метрів.

Читайте також
Цікаві ідеї
Авторизация